ПОСО́Х, а, чол. Те саме, що патериця. Забряжчали об камінь посохи — бояри й воєводи ..поспішали до широких дверей княжого терему (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 29); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (Іван Нехода, Дніпр. край, 1939, 71); Роботою керує поважний старець, срібно-кучерявий ієромонах Сильвестр з посохом і золотим хрестом на грудях (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 11); * У порівняннях. Натлатюк, одягнутий у синю чумарку, підстрижений «у кружок», у смушевій шапці, ступав сановито, ставлячи перед собою високу палицю, як біблейський посох (Петро Панч, I, 1956, 256).
ПОСОХ
Тлумачення слова