ПОСОБИТИСЯ: ◊ Не пособиться, перев. безос., кому, розм. — не допоможе. Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться (Словник Грінченка); [Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться? Хоч яка буде жалісна пісня, то хто ж її почує? Ніхто й не почує (Іван Микитенко, I, 1957, 328); — Нічого їм не пособиться. Хай хоч вовками виють, минулого не повернуть (Михайло Стельмах, II, 1962, 176).
ПОСОБИТИСЯ
Тлумачення слова