ПОСНОВИҐАТИ, аю, аєш, док., розм. Сновигати, тинятися якийсь час. Корнієві хутко обридли танці, він їх і зроду не дуже любив. Походив він собі поміж челядею [челяддю], посновигав по селі, не дуже то розвеселився (Леся Українка, III, 1952, 565); Свиня у панський двір залізла; Посновигала там По всім куткам [по всіх кутках], На смітнику кісток погризла (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 45).
ПОСНОВИҐАТИ
Тлумачення слова