ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до посмужити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 144).
ПОСМУЖЕНИЙ
Тлумачення слова