ПОСМУТИТИСЯ, утиться, утимося, утитеся, док. Засмутитися, стати сумним, засмученим (перев. про всіх або багатьох). Пізно ввечері хлопці поверталися з худобою додому. В куряві помалу їхали на конях і мовчали — посмутилися (Андрій Головко, I, 1957, 95); На майдані коло церкви посмутились матері (Павло Тичина, I, 1957, 56);
// Набути сумного виразу (про очі, погляд, обличчя). Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися (Марко Вовчок, I, 1955, 351);
// перен. Стати похмурим (про навколишнє середовище, природні умови тощо) Посмутилось синє море, Хвилі скинулись, як гори (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 146).
ПОСМУТИТИСЯ
Тлумачення слова