ПОСМІ́ШЕЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до посмішка. На кругленькій пичці Чирви-Воздвиженського заблукала якась кривенька, загадково-глузлива посмішечка (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 72); Каргат напружено стежив за кожним його рухом: звик, видно, бідолаха, до заперечень або до поблажливих посмішечок вже на перше своє слово (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 71); Він сидів розчервонілий, товстошиїй. Весела посмішечка пливла по його широкому лицю (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 24).
ПОСМІШЕЧКА
Тлумачення слова