ПОСМА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до посмалити. Дідок у дверях, посмалені цигаркою жовто-сиві вуса, два кущики сердитих брів (Микола Куліш, П’єси, 1960, 122).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптявілий. Немов привітав [кінь] зарослог-о густою бородою високого й дужого чоловіка в посмаленому ковальському одягові під ремінним фартухом на шиї (Іван Ле, Наливайко, 1957, 111).
3. у знач. прикм. Який посмалився, обгорів на сонці й вітрі (про багатьох). Аж ранком прийшов свекор і Яків додому, обидва посмалені, виморені, хмурі (Панас Мирний, I, 1954, 229).