ПОСЛУШНО. Присл. до послушний. Ставала [Настка] все прихильніша до нього, і коли він висло лював якесь бажання, виконувала його послушно (Ольга Кобилянська, III, 1956, 436); Надбіжить маленький його пастушок, чвяхне батіжком, а бугай озьме [візьме] хвіст поміж ноги та й послушно вертається до стайні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 225); Фоня послушно склав свої квиточки, записи, закрив палітурку, взяв її під пахву і пішов (Іван Ле, Історія радості, 1947, 278).
ПОСЛУШНО
Тлумачення слова