ПОСЛІПИТИ

ПОСЛІПИТИ, сліплю, сліпиш; мн. посліплять; док., перех. Осліпити, зробити сліпими (усіх або багатьох);
//  На короткий час позбавити здатності бачити що-небудь (про яскраве світло, сяйво, блиск і т. ін.). Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту (Леся Українка, I, 1951, 392).
 [Баньки] бодай посліпило кому — уживається як проклін. Баньки їм бодай посліпило! (Номис, 1864, №3714); [Відьма (бере пляшку і чарку):] Бодай нашим ворогам Посліпило й поглушило, Мозок геть заголомшило!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 128).