ПОСЛАТИ 1 див. посилати.
ПОСЛАТИ 2, стелю, стелеш, док., перех.
1. Те саме, що постелити. Послав [Ярема] свитку. Як ясочка, Усміхнулась [Оксана], сіла (Тарас Шевченко, I, 1963, 89); Прийняла [тітка] їх, як найдорожчих гостей: за стіл посадовила, вийняла із скрині розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна, припрошуючи покуштувати пирогів із картоплею та сметаною (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263); * Образно. Чудна пісня.. тихо спадала на зелену отавц царинок, де вигідно послали свої тіні смереки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313).
2. також без додатка. Приготувати постіль. — Мати стара, нездужає; нікому постіль послати (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 49); Старий не пустив ні Йосипа, ні Параски додому; Явдоха нанесла подушок у другу хату, послала молодим (Панас Мирний, IV, 1955, 52); Стара Яворська завжди до Марка ставилася як до рідного сина, на ніч Гнатові і Марку, як братам, послала на одному ліжку (Степан Чорнобривець. Потік.., 1956, 118).