ПО́СКРИП, у, чол. Скрип, поскрипування. Згодом підсилилася [Ольга] плечем: іржавий прут з легеньким поскрипом, гейби зітхаючи, піддався (Яків Качура, II, 1958, 70); Пригорнувши до себе Дмитрика, заснув [Коропов] на дивані. Дихав глибоко, і від кожного його подиху спроквола поскрипували пружини дивана. В той поскрип розмірено і владно вмішувався дзвін старого настінного годинника (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 114).
ПОСКРИП
Тлумачення слова