ПОСКРУЧУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док.
1. Стати скрученим, скрутитися (про все або багато чогось). Від спеки погоріла трава, поскручувався лист на дереві (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 15); * Образно. Труби по-удав’ячому поскручувались на оркестрантах (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 306);
// Згорнутися сувосм. * Образно. Туман надворі погустішав. Обліпив ліхтаря на стовпі, поскручувався важкими сувоями попід тинами (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 180);
// Лягти, підібгавши руки й ноги, згорнувшися калачиком (про всіх або багатьох). — Лежать оці двоє біля комори, на рожнах поскручувались (Олесь Гончар, II, 1959, 270).
2. Відокремитися, відірватися внаслідок крутіння (про все або багато чого-небудь).
3. перен., фам. Стати психічно хворим, ненормальним (про всіх або багатьох).
4. перен., фам. Померти, поздихати (про всіх або багатьох).