ПОСКОЧИТИ, чу, чиїй, док., діал. Підскочити. Як коза поскочила (Номис, 1864, № 7707); В тій хвилі панна відчинила дверці фаетона, вискочила з нього і проворно, мов білиця, поскочила до мостового поруччя (Іван Франко, III, 1950, 162); Поскочила Орися до дверей, недовго шукала Гриви, зараз привела його перед панотця (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 248).
ПОСКОЧИТИ
Тлумачення слова