ПОСКЛАДАНИЙ

ПОСКЛА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поскладати. Коли Явдоха побачила вижатий та наскладаний в полукіпки хліб, їй жаль стало доброї дочки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57); Втікачі були серед набитого дрібного й великого каміння. Деяке було поскладане сажнями, деяке згорнене просто купами (Борис Грінченко, II, 1963, 296); Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому поскладані мої підручники та зшитки (Степан Васильченко, II, 1959, 74);
//  поскладано, безос. присудк. сл. Вернулась [Настя]
//  кімнату, почала оглядати: списки до екзамену, шкільні журнали — все чепурненько поскладано на столі (Степан Васильченко, I, 1959, 219); — Оце була так звана роздягальня, — Сказала провідниця. Навкруги Поскладано в високі стоси одяг: Кожушки, пальта, сукні, сіряки… (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 99).