ПОСХИЛЯТИ

ПОСХИЛЯТИ, лемо, лете, док., перех. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх або багатьох). Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались, посхиляли спини й голови (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); Утомивсь поет від праці, Третій день лежить в недузі, Слухачі навколо нього Посхиляли чола в тузі (Леся Українка, I, 1951, 384); Гей, червоні коні на припоні Посхиляли голови низько (Василь Еллан, I, 1958, 101);
//  Спустити додолу (гілля, віти і т. ін.) (про рослини). Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над уликами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 262); На низах кущі темно-зеленої калини посхиляли віти додолу (Панас Мирний, IV, 1955, 315).