ПОШУРУВА́ТИ, ую, уєш, док., розм. Шурувати якийсь час. — Веди його до коней, а я пошурую в машині, — спокійно сказав Терещенко. — Машина штабна (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 443); — Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті? Ще двадцять фото буде, якщо вибігатимеш до кожного кореспондента. Пошурувати язиком ти майстер… (Семен Журахович, Опов., 1956, 120).
ПОШУРУВАТИ
Тлумачення слова