ПОШУГ, у, чол., поет. Стрімкий політ. Жаль пісні першої, що у душі зросла, Яке рідному гнізді мала пташина, На силі зчулася і, владна й швидкоплинна, Світ розітнула пошугом крила (Леонід Первомайський, I, 1958, 318); Я пам’ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (Андрій Малишко, II, 1948, 163).
ПОШУГ
Тлумачення слова