ПОШТИ́ВО, ПОЧТИ́ВО, розм. Присл. до поштивий, почтивий. Проходячи повз Гільду, гості поштиво їй уклоняються (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 174); Старий підвівся з лавки й поштиво вклонився офіцерові (Юрій Яновський, IV, 1959, 177); Він натирає руки, начеб втирав їх рушником, і поштиво відходить на протилежний бік стола (Ірина Вільде, Сестри… 1958, 361).
ПОШТИВО
Тлумачення слова