ПОШТИ́ВІСТЬ, ПОЧТИ́ВІСТЬ, вості, жін., розм. Властивість за значенням поштивий, почтивим. Дитина після пригоди з Січкарем це дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки погримав на неї, що треба мати поштивість до старших (Михайло Стельмах, II, 1962, 151); Перекладач, з підкресленою поштивістю, суворо дотримуючись дистанції, скрадливо ступав услід за комендантом (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 46).
ПОШТИВІСТЬ
Тлумачення слова