ПОШТУРХО́ВИСЬКО, а, сер., розм. Те саме, що попихач. [Мати (до Лукаша):] Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка, III, 1952, 261); — Всю Європу засмоктав той Гітлер. Пошту рховиськами зробив тих людей (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 24).
ПОШТУРХОВИСЬКО
Тлумачення слова