ПОШЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до пошлюбити. — А це кажуть, що вона ніби пошлюблена з тим низовиком, а опинилася у війську гетьмана Шолкєвського і, певне, за дружину йому в поході править (Іван Ле, Наливайко, 1957, 351).
ПОШЛЮБЛЕНИЙ
Тлумачення слова