ПОЩИПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Щипати якийсь пас. Посидить, пощипа волосину, що десь стирчить замість бороди,.. за шапку й додому (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 179); Хлопці, що вже намірились були пощипати Гриця, хоч і не відразу, а все ж підкорились і посідали на лавах (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 235).
2. перен. Завдати кому-небудь втрат або матеріальних збитків. — Тепер ми, Васильку, хутчій підемо, — поторсав за плече Василька Данило, — треба самого князя Лешка пощипати (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 299).