ПОЩЕПИТИ 1, щеплю, щепиш; мн. пощеплять; док., перех. Поколоти на тріски. Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Олесь Гончар, I, 1954, 200).
ПОЩЕПИТИ 2, щеплю, щепиш; мн. пощеплять; док., перех., рідко. Зробити щеплення всім або багатьом. [Бекер:] Ми ходили до цілюрика [цирульника] Шміта, щоб нас пощепив (Леся Українка, IV, 1954, 227).