ПОЩАДИ́ТИ, джу, диш, перех. Док. до щадити. — Монголи, се знайте наперед, не пощадять нікого, хто дістанеться в їх руки (Іван Франко, VI, 1951, 83); [Монтаньяр:] Ви Цезаря свого не пощадили, аби на титул Брутів заслужити (Леся Українка, II, 1951, 163); Міг він, пощадити її і не говорити неприємного (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 192).
ПОЩАДИТИ
Тлумачення слова