ПОШЕПТАТИСЯ, шепчуся, шепчешся, док., з ким, між ким і без додатка. Поговорити пошепки якийсь час із однією людиною або з групою людей. Старенький пан повернувся до других, щось пошетпався (Панас Мирний, III, 1954, 166); Маріуца, пошептавшись з Прохірою, вийшла з хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Хлопці пошепталися між собою і стали одкашлюватись (Степан Васильченко, I, 1959, 103); Прийшли доярки. Побачивши чужу людину, пошепталися і, розібравши дійниці, стали доїти корів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 113); Пошептавшись з Сокирою, невідомі зникли (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 279).
ПОШЕПТАТИСЯ
Тлумачення слова