ПОШЕПОТІ́ТИ, очу, отиш і ПОШЕПОТА́ТИ, очу, очеш, док., перех. і без додатка. Пошепки поговорити з ким-небудь якийсь час. Пошепотав [Максим].. з лікарем: «Не годиться, кажуть, у службу; в чисту його!» (Панас Мирний, II, 1954, 135); Хлопці тим часом нишком пошепотіли з дівчатами, далі повставали і почали прощатись (Степан Васильченко, II, 1959, 47); Діти пошепотіли щось між собою й полягали спати (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 23).
ПОШЕПОТІТИ
Тлумачення слова