ПОШАБАШИТИ, шу, шиш, док., неперех. і рідко перех., розм. Закінчити роботу. [Горпина:] Чого це так рано сьогодня [сьогодні] пошабашили роботу? (Марко Кропивницький, I, 1958, 193); В саду в бригаді — тут же між яблунями — гори яблук. Це тут сортирують їх, пакують в ящики. Але зараз жінки пошабашили на обід (Андрій Головко, I, 1957, 443); Після роботи Левко завжди ходив до річки. Навіть коли пошабашить у полі пізнього вечора, все одно поспішає на стрімкий берег (Олекса Десняк, Опов.., 1951, 29);
// з чим. Довести що-небудь до кінця. — Ось пошабашимо з війною, приїду потім сюди женитися (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 243);
// перен. Умерти. — Розмінять би вже й цілу сотню [років], а там не гріх і пошабашити (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 65).
ПОШАБАШИТИ
Тлумачення слова