ПОСЕ́СОРША, і, жін., заст., розм. Дружина посесора. — А де твій чоловік? — спитав Микола в посесорші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); [Вівдя:] Я вже й не знаю, до кого мені її й прирівняти? По розмові, хіба до попівен, по одежі — до посесорші (Марко Кропивницький, II, 1958, 127).
ПОСЕСОРША
Тлумачення слова