ПОСЕРЕ́ДНИК, а, чол.
1. Особа або установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь. ..перетворення численних скромних посередників у жменьку монополістів становить один з основних процесів переростання капіталізму в капіталістичний імперіалізм.. (Ленін, 27, 1972, 307); Новгородські купці були посередниками між боярами і німецькими купцями (Історія СРСР, I, 1956, 96); Такі великі міста України, як Київ, Львів, Ярослав, Луцьк, Кам’янець, були посередниками у торгівлі Російської держави із Західною Європою, Туреччиною і Молдавією (Історія УРСР, I, 1953, 126);
// Той, хто допомагає кому-небудь спілкуватися з кимсь. [Орест:] Ви, здається, хочете стати якимсь посередником, чи опікуном межи мною і Любов’ю Олександрівною (Леся Українка, II, 1951, 30); — Ти вибач мені, Орисю, але, коли вже говорити одверто, — не годжусь я у посередники в таких справах (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 448); * Образно. Тихо було навколо, все мовчало, і лише посередник між землею і небом — жайворонок — співав хвалу новому дню (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 281);
// Те, що виступає проміжною ланкою у взаємодії між чим-небудь або в процесі перетворення чогось. Як посередник у процесі обігу товарів, гроші набувають функції засобу обігу (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 117); Нервові закінчення являють собою своєрідні «залози», що виділяють речовину-посередник (медіатор) між нервом і тканиною (Наука і життя, 2, 1965, 45); — Я схрещую їх [рослинні поступово, відбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях, створюю гібридів-посередників (Олександр Довженко, I, 1958, 459).
2. Той, хто умовляє когось помиритися. Кривинський, як посередник, вийшов наперед громади та став допитуватись: чого вона бунтує? (Панас Мирний, I, 1949, 304);
// Той, хто сприяє встановленню миру між державами. Наполеон виступив посередником між Росією і Туреччиною, щоб добитись припинення війни між ними (Історія СРСР, II, 1957, 108);
// У міжнародному праві — нейтральна держава чи міжнародна організація, що сприяє мирному розв’язанню конфлікту між двома іншими державами.
▲ Мировий посередник див. мировий.