ПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ності, жін.
1. Якість за знач. посередній 1. Де поривається живий зв’язок художника з дійсністю, там кінчається народність творчості і починається посередність мистецтва (Мистецтво, 1, 1958, 15); Сірятина, посередність — живучі й тривкі, як усякий бур’ян (Літературна Україна, 11.II 1969, 1).
2. перен., розм. Про нічим не примітну, позбавлену будь-якого таланту людину. Цей дурний Солод, мабуть, справді закоханий у Ліду із лабораторії. Що він знайшов у ній? Свята посередність (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 59).