ПОСЕРЕД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. посеред виражають;
Просторові відношення
1. Уживається при означенні простору, місця, предмета і т. ін., в центрі чи недалеко від центра якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; серед. Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном (Панас Мирний, I, 1949, 381); Посеред села ніби стриміла на щолопочку на найвищій терасі й неначе пишалась дубова церква з п’ятьма білими банями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12); Палагна розщібнула сорочку, скинула з себе, постояла посеред хати і, боязко озираючись на Івана, пішла до дверей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 337); Ось стежка вибігла на гору, і я вже бачу, ідучи, над яром двір, посеред двору горить багаття (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 62);
// Уживається взагалі при означенні простору, місця, де відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь. На базарі, як посеред моря Кровавого, стоїть Гонта з Максимом завзятим (Тарас Шевченко, I, 1963, 132); — До самого вечора лежав я.. Погнали худобу, а я лежу один посеред степу, і тільки сира земля мені рани студить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 31).
2. Уживається при означенні місця, простору і т. ін., в середину якого, куди спрямована дія; серед. Ви тяжкий камень [камінь] положили Посеред шляху… (Тарас Шевченко, II, 1963, 262); Звеліла її вивести посеред покою, — танцюй! (Марко Вовчок, I, 1955, 45); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку, кинуло посеред хати віконний хрест (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104).
Об’єктно-обставинні відношення
3. Уживається при означенні осіб, предметів, в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія; між, поміж, серед. Герман за той час сидить посеред куп онучок, струже дещо та веде сам з собою всілякі розмови (Іван Франко, VIII, 1952, 339); Посеред людського натовпу сліпий лірник співа-оповідає «Думу про трьох братів Азовських»… (Олесь Гончар, II, 1959, 328);
// Уживається при означенні осіб, предметів, у числі яких знаходиться хто-, що-небудь; поміж, серед. Був там митар посеред них (Леся Українка, III, 1952, 136).
4. Уживається при означенні певних подій, явищ, які оточують кого-небудь або супроводжують якусь дію; в умовах чогось, в обставинах чогось, під час чого-небудь. Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка, I, 1951, 314).
Часові відношення
5. Уживається при означенні проміжку між початком і кінцем певного часу, періоду, в який відбувається дія або коли наявний якийсь стан; серед. Здурів [Петро] І світом нудить, Других і сам себе посеред ночі будить (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 139); У Харків і з Харкова Борис і Ляля завжди їхали разом. Якщо ж посеред навчального року виривався в Полтаву хтось один з них, то захоплював з дому коржики й для другого (Олесь Гончар, IV, 1960, 65); У нього снігу посеред зими не дістанеш (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 132).
6. Уживається при назві дії, заняття і т. ін., під час яких відбувається якась інша дія або які перериваються іншою дією, заняттям і т. ін. Пані схоплюється не раз посеред обіду та біжить у пекарню (Леся Українка, III, 1952, 496); Посеред своєї розповіді хорват раптом замовк, зупинивши зачудований погляд на ордені Слави, що висвічував у Козакова на засмальцьованій потом гімнастьорці (Олесь Гончар, III, 1959, 110).