ПОСА́ДНИКІВ, ова, ове, іст. Прикм. до посадник 1; належний посадникові. Налиті каламуттю від недосипання очі [князеві] перебігали з заводіяцької мармизи Будия на годоване посадникове лице (Павло Загребельний, Диво, 1968, 232).
ПОСАДНИКІВ
Тлумачення слова