ПОРИВНО. Присл. до поривний 1—3. Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей, і кров’ю зрошували трави бійці за щастя всіх людей (Володимир Сосюра, II, 1953, 384); Артем здригнувся і розплющив очі.. Потім поривно звівся і сів на постелі (Андрій Головко, II, 1957, 443); Серце Піни Черкашиної б’ється поривніше, гарячіше стає в грудях (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 69); Катерина.. поривно обіймає Дмитра за шию, міцно стискує в обіймах, цілує (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 51).
ПОРИВНО
Тлумачення слова