ПОРИ́ВНІСТЬ, ності, жін.
1. Якість за знач. поривний 1, 2.
2. перен. Властивість за значенням поривний 3. Дівчина поклала перед собою книжку, навіть розкрила її, це були вірші Сосюри, поета, якого вона любила з дитинства за дивну чистоту й поривність почуттів (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 253).