ПОРИТИ

ПОРИТИ, иє, иєш, док., перех. Риючи, викопуючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню; зрити. У Марковім садку свиня діру пробила І ввесь садок порила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 151); Незабаром Демид знав.., з ким Грициха ладнає, з ким лається, з ким позивається і чий годований кабан порив їй увесь город (Борис Грінченко, II, 1963, 64);
//  перен. Вкрити зморшками, шрамами (обличчя, шкіру). Козак намагався триматися по-молодецькому, але літа вже зігнули йому спину, пригасили очі й зморшками порили обличчя (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 97).