ПОРИКУВАТИ, ую, уєш, недок. Рикати час від часу. * Образно. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо порикував, наче підземний вогонь (Леся Українка, I, 1951, 423); У хмарах час від часу порикували громи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 334).
ПОРИКУВАТИ
Тлумачення слова