ПОРУХАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь. Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому, несучи багатозначну посмішку на своїх сонцем накраплених веснянках (Михайло Стельмах, I, 1962, 460); Хворе вухо кілька разів намагався [ведмідь] порухати лапою, але від кожного дотику воно ще гірше боліло (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 66).
2. неперех., чим. Рухати якийсь час.