ПОРУДІТИ

ПОРУДІТИ, їс, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. Минулося літо, Пропала краса: Степи поруділи, Порідли ліса [ліси] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 284); Тихо шелестить гострим листям висока кукурудза.. Незабаром уже й ламати треба для силосу, бо коли кіски порудіють, буде пізно (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 472); По стінах — плакати, стінгазети, договори на змагання. Деякі вже поруділи (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 206);
//  Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти. На обох ченцях були дуже старі, обстрьопані вовняні ряси, що вже зблякли, полиняли, а на спині зовсім поруділи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 370); Матроси досі в глибині Стоять на вахті довгі дні, Стоять — на вічний час. І навіть прапор на кормі Іще жаріє у пітьмі — Не порудів, не згас! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 59).