ПОРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Прикордонний. Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (Історія УРСР, I, 1953, 216); На заході червенська земля доходила до польських рубежів або сягала до р. Вепр, можливо, навіть, до р. Пор, бо тут саме в той час зростає значний порубіжний град Сутейськ (Український історичний журнал, 6, 1960, 60).
ПОРУБІЖНИЙ
Тлумачення слова