ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до портфель 1. Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 61); Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 49).
ПОРТФЕЛЬЧИК
Тлумачення слова