ПОРОЗВАЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док.
1. тільки 3 ос. Розвалитися, зруйнуватися, перетворитися на руїни (про все або багато чого-небудь). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося (Словник Грінченка); Землянки порозвалювались, тільки й зосталися купи глини та рештки плетених загорож (Олесь Гончар, II, 1959, 420).
2. розм. Сісти або лягти у вільній, недбалій позі (про всіх або багатьох). Хоч стіни тріщали від реготу, крику й шуму, та мимо того були такі, що порозвалювалися по кутах на купах соломи і хропіли на ціле горло (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 120); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Юрій Яновський, ї, 1958, 142).