ПОРОЗУМНІШАТИ

ПОРОЗУМНІШАТИ, аю, аєш, док. Стати розумнішим, набратися розуму. Так хотілось би дізнатися про всіх Вас, почути, чому навчився за цих 4 дні Юрась, наскільки порозумнішав (Михайло Коцюбинський, III, 1955, 175); — Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна. А тепер люди побіднішали, порозумнішали, то й риба стала, хоч і дрібна, ну — розумна та хитра — страх (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 493);
//  Стати розсудливим, урівноваженим, серйозним; набути життєвого досвіду. Хай, думаю, одружиться, може, порозумнішає (Панас Мирний, I, 1954, 222); Старий часто бурчав про гетьмана: — Так і лізе на вогонь, як метелик. А того не розуміє, вражий син, що не доведуть його ці походи до добра. Ну, бог милостивий. Постарішає — порозумнішає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 59).