ПОРОЗТЯГУВАТИ, ую, уєш і ПОРОЗТЯГАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Розтягти, зробити довшим або ширшим усе або багато чого-небудь;
// Натягнувши, розгладити, розправити;
// у сполуч. із. сл. лице, вид і т. ін., рідко. Надати своєму обличчю виразу здивування, невдоволення, розчарування і т. ін. (про багатьох). Гості ще більше порозтягали вид і руки поопускали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 452).
2. Відтягнути все або багато чого-небудь, усіх або багатьох у різні боки. — То що ви там наробили в степу? Які там копи порозтягали?.. — Ми тільки один полукіпок розібрали. Та й то назад склали (Андрій Головко, II, 1957, 250);
// розм. Порозкрадати. [Чумак:] Гарненько доглядай, бо народу сила і не встережешся, як рибу з возів порозтягають (Марко Кропивницький, V, 1959, 331).