ПОРОЗПУСКАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Звільнивши від навчання, роботи і т. ін., дозволити всім або багатьом розійтися, роз’їхатися. Всі ми, школярі, сподівалися, що незабаром нас порозпускають, бо вже наближався кзамепт [екзамен] (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 57); * Образно. Еол насупившись сказав: — Я все б зробив за сюю плату, Та вітри всі порозпускав (Іван Котляревський, I, 1952, 67);
// Дати можливість розійтися, розбігтися в різні боки. Порозпускавши овець, хлопці вертали по домівках (Панас Мирний, II, 1954, 58); — Нуди це ваші худобу порозпускали? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 176).
2. Широко, на всі боки розкинути гілля, зайнявши великий простір (про дерева, кущі і т. ін.). По широких полянах кущі калини та орішнику [горішника] порозпускали тонкі гілки аж додолу (Панас Мирний, III, 1954, 293).
3. Послабити, попустити, зробивши менш стягнутим (вузли, паски і т. ін.);
// Розплести (коси, волосся) (про багатьох). Жінки, порозпускавши коси, Розхристані і без свиток, Розтрьопані [розтріпані], простоволосі, Галасували на ввесь рот (Іван Котляревський, I, 1952, 273).
4. Розправити, розгорнути багато чого-небудь згорнутого, складеного і т. ін. По зеленому, рівнесенько стриженому дерні похожали [походжали] пави та павичі, порозпускавши свої пишні хвости (Нечуй-Левицький, I, 1956, 163); Бачить поразку цариця. Велить розв’язати мотуззя, Порозпускати вітрила, тікає (Микола Зеров, Вибр., 1966, 258).
5. перен. Послабивши вимогливість, зробити усіх або багатьох педисциплінованими, неслухняними. Й наймичок порозпускали, й наймички сміються мені в вічі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 209).
6. розм. Розпорошити, розвіяти що-небудь сипке. — На святий вечір дідусь беруть сокиру та й ідуть до груші або до яблуні та й нахваляються, що рубатимуть: Як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю, а попіл на вітер порозпускаю! (Борис Грінченко, II, 1963, 369).
7. у сполуч. із сл. чутки, плітки і т. ін. Розказати багатьом, поширити.
8. рідко. Витратити, розтринькати гроші, майно і т. ін. Добра дитина ще й придбає, а наша, що є, то й те порозпускає (Номис, 1864, № 9205).