ПОРОЗЛЯГАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся, док.
1. Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх або багатьох). Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Дехто з студентів встиг уже скинути сорочки. Деякі лінькувато порозлягались на траві (Олександр Довженко, I, 1958, 475); * Образно. На городах ліниво порозлягалися рябі та жовті гарбузи (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 191).
2. перен. Вигідно розташуватися, простягтися на велику відстань (про все або багато чого-небудь). Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках (Панас Мирний, IV, 1955, 219).
3. Розкинутися, спускаючи додолу віти (про дерева, кущі і т. ін.). Ліщина порозлягалась сюди й туди (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 208).