ПОРОЗЛІТАТИСЯ, аємося, аєтеся, док.
1. Розлетітися в різні боки, у різних напрямках (про птахів, комах; про пір’я і т. ін.). Сова сиділа на престолі, ждала коронації і дивувалася, чого се нараз усі птахи порозліталися (Іван Франко, IV, 1950, 105);
// перен., розм. Роз’їхатися в різних напрямках, оселитися в різних місцях (про людей). — Викохай, вигляди, вирости дітей, а вони візьмуть та й порозлітаються й покинуть тебе саму на старість, як сироту, — говорила мати, плачучи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 83); — Багато літ бідували ми, сину, в своїх горах, на гірських ґрунтах, по світу порозліталися, мов горобці, шукаючи свого щастя-долі (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 87).
2. розм. Розбитися на частини, розтрощитися від удару, вибуху (про все або багато чого-небудь). Сталеві ковпаки дотів порозліталися геть, потріскавшись під ударами, як крихкі дзвони (Олесь Гончар, III, 1959, 418).