ПОРОЗКРИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Розкрити все або багато чого-небудь;
// Розгорнути (книжки, зогнити і т. ін.). Вазочку помітила вона, коли підійшла до столу, щоб скласти альбоми, які порозкривала перед Василем (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 92).
2. Відкрити роти, дзьоби, очі (про людей, тварин). Вони [пташенята] сидітимуть кружка, повитягавши шиї і порозкривавши дзьобики (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 202); Обоє вони міцно затиснули вуста, надмірно широко порозкривали очі, наче з переляку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 24).
3. Стягнувши, знявши ковдру і т. ін. з кого-, чого-небудь, розкрити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.