ПОРОЗГОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Знищити перегородки, тини, огорожі і т. ін. між чим-небудь. * Образно. — Але просвіта колись згодом порозгорожує [порозгороджує] ті загати та опрічні загороди (Нечуй-Левицький, I, 1950, 627).
2. Відгородити тинами, огорожами і т. ін., перегородити все або багато чого-небудь.