ПОРОЗДАВА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Роздати все або багато чого-небудь. Прийшла влада робітників — Панів розігнала! Землю людям найбіднішим Всю пороздавала (Українські народні думи.., 1955, 459); Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю — на скіпщину, вітряк — з мірки (Квітка-Основ’яненко, II, 1950, 422).
2. Віддати на виховання, у найми і т. ін. (дітей). Жінка втекла від чоловіка на службу, дітей забрала і між людей пороздавала (Іван Франко, II, 1950, 202).