ПОРОЗЧИНЯНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозчиняти 1. Усі двері її [церкви] порозчиняні, народу усередині трудно просунутись (Панас Мирний, IV, 1955, 141); Воротар безпорадно озирнувся на порозчиняні двері кузень, звідки нісся робочий клякіт сотні пар молотів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 111).
ПОРОЗЧИНЯНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозчиняти2.